Відгуки клієнтів:
Шановний Семен Вікторович Глущенко! Дякую за запитання!Наші сушарки - це сушарки конвективного типу. Принцип роботи: підігріте нагрівником повітря ніжно і лагідно нагріває об\\\"єкт сушіння (яблука, помідори, абрикоси, кавуни, дині, риба, гриби, лікарські рослини......)при температурі від 24 до 65 0 С, яка не шкодить клітині продукта, а відповідно вона віддає вологу, але при цьому залишається \\\"живою\\\", приносячи споживачу користь від споживання. Тепле вологе повітря виводиться в навколишнє середовище або використовується повторно (оранжерея, теплиця ....) Більш детально по телефону. З повагою, Олександр Лабунський Детальніше
Я теж хочу залишити відгук

Бонус

 
Сушарки типу "Садочок" дають змогувиробляти в домашніх умовах сушню, яка задовольняє всі вимоги як вітчизняних, так і світових стандартів. Більше того, принцип дії та конструкція сушарок виключають випадкове, чи навіть навмисне, псування продукту в процесі його висушування, а вироблену сушню отримують готовою до споживання без будь-якої додаткової кулінарної обробки. Ці принципові положення стосуються всіх видів сухофруктів, які виробляються в сушарках "Садочок" і зокрема сушні з яблук та груш.

 Яблука та груші


Сушарки типу "Садочок" дають змогу виробляти в домашніх умовах сушню, яка задовольняє всі вимоги як вітчизняних, так і світових стандартів. Більше того, принцип дії та конструкція сушарок виключають випадкове, чи навіть навмисне, псування продукту в процесі його висушування, а вироблену сушню отримують готовою до споживання без будь-якої додаткової кулінарної обробки. Ці принципові положення стосуються всіх видів сухофруктів, які виробляються в сушарках "Садочок" і зокрема сушні з яблук та груш.

Стандарти регламентують виробництво сушні з яблук та груш наступних видів:

- яблука (груші) очищені від шкірки, без насіннєвої камери, нарізані шматочками, сульфітовані;

- яблука (груші) неочищені, без насіннєвої камери, нарізані шматочками, сульфітовані;

- яблука (груші) неочищені, з насіннєвими камерами, нарізані шматочками, сульфітовані;

- яблука (груші) неочищені, з насіннєвими камерами, нарізані шматочками, не сульфітовані.

Крім того, дрібні груші можна сушити цілими або половинками. Для сушіння придатні всі види і сорти яблук та груш, які відповідають вимогам стандартів: ГОСТ 27572-87 "Яблоки свежие для промышленной переработки", ГОСТ 21713-76 "Груши свежие ранних сортов созревания" і ГОСТ 21714-76 "Груши свежие поздних сортов созревания". Проте треба зауважити, що переробка на сушню ранніх сортів яблук та груш потребує більше енерговитрат на одиницю продукції і дає менший вихід готового продукту (до 15% від маси сировини, що її завантажили в сушарку), ніж пізні  (до 23%) через те, що пізні сорти фруктів мають вищий вміст сухих речовин. Кожен із вказаних видів сушні має свої особливості. Так, з  яблук і груш з видаленою насіннєвою камерою, порізаних на шматочки певної форми і просульфітованих в результаті висушування за оптимальними термовологісними режимами отримують продукт найвищої товарної якості, який є готовим до споживання, він має чудовий вигляд, приємний смак і містить високу концентрацію біологічно активних та поживних речовин. При бажанні використати такі сухофрукти для приготування компоту їх не треба варити, а достатньо залити перевареною теплою водою (з температурою не вище 65°С) і дати настоятись протягом 2-3 годин. У такий спосіб Ви отримаєте страву, в якій практично повністю зберігся весь набір біологічно активних речовин, що містяться у свіжих фруктах. Виходячи із корисності сухофруктів для людського організму, перевагу слід віддавати плодам зі шкіркою, в якій міститься основна частина пектину і вітамінів С та Р. Проте, якщо поверхня плоду уражена хворобами, чи має градобоїни, шкірку слід очистити. Споживати сухофрукти потрібно регулярно кожній людині протягом зимово-весняного періоду (листопад-травень) не менше 30-40 грам на день. Особливо необхідні сухофрукти для дітей та дорослих, які зайняті інтенсивною фізичною чи розумовою працею, а також для спортсменів.

Плоди, які призначаються для сушіння, повинні бути цілком стиглими, здоровими, з чітко вираженими характерними для кожного виду і сорту кольором, ароматом та смаком. Кожен сорт фруктів рекомендується сушити     (і зберігати сушню) окремо. Процес виробництва сушні з фруктів, ягід та овочів складається з трьох груп операцій: підготовка сировини, власне сам процес сушіння за певним термовологісним режимом і кінцева (товарна) обробка сушні.


1.  Підготовка сировини

Яблука і груші ретельно миють у проточній воді питної якості. Якщо водогін відсутній, то мити фрукти треба в чистій посудині відповідної ємності, змінюючи при цьому 2-3 рази воду на чисту, а в кінці їх треба сполоснути. Одночасно фрукти інспектують, відбираючи гнилі плоди та видаляючи пошкоджені місця.

Очистку шкірки і нарізку проводять, виходячи з того, який вид сушні збираються отримати. Проте шматочки (дольки, кубики, кружечки тощо) повинні бути приблизно однакових розмірів, що необхідно для одночасного і рівномірного їх висихання. Для кращого збереження вітаміну С і кольору підготовлену сировину бажано просульфітувати в 0,1% розчині бісульфіту натрію і 0,2% розчині кухонної солі на протязі 3-5 хв (див. розділ "Сульфітація"). При виготовленні сушні з цілих лісових груш останні бажано пробланшувати в киплячій воді на протязі 1-1,5 хв (але необхідно пам¢ятати, що для різних видів груш різної стиглості ця величина може змінюватися) з наступним негайним обполіскуванням холодною питною водою. Бланшовану сировину не сульфітують.
Для домашнього використання вироблених сухофруктів сульфітацію можна замінити замочуванням сировини на 8-10 хвилин в розчині лимонної кислоти (з розрахунку 2 ч.л. на 5 літрів води)
Далі підготовлену сировину насипають на піддони. Норма насипання: 12 кг/кв.м.

2. Технологія сушки
Перед завантаженням сировини сушарку попередньо прогрівають до температури 55±5°С. Сировину на піддонах вставляють в стелаж, а стелаж завантажують в прогріту сушарку. Кнопками на блоці керування встановлюють максимальну температуру 65°С і задають час сушки. Тривалість сушки для яблук і груш нарізаних часточками чи кружечками - 10-12 год., для цілих дрібних груш - до 30 год. Якщо після закінчення заданого часу сушки сировина виявиться недосушеною, її досушують до готовності, додаючи певний час на таймері. Для більш рівномірного висихання в процесі сушки сировину на піддонах через кожні 3-4 год. бажано перемішувати. У випадку тривалого часу сушки (цілі груші), сушарку можна вимикати на 2-4 години, але при цьому, для запобігання збирання конденсату на стінках, обов’язково відкривати двері сушарки. Після закінчення сушки сушню охолоджують. Для цього вимикають нагрів, а вентиляторам дають попрацювати ще 10-15 хвилин. Готову сушню вивантажують з сушарки і зсипають в ємність для відволожування на 5-6 діб. Правильно висушені яблука (груші) еластичні, мають приємний колір та запах, не виділяють сік і не злипаються при стисненні в руці. Вони готові до споживання без додаткової кулінарної обробки.
Вихід готової продукції становить: на кожні 10 кг свіжих яблук (груш), які завантажили в сушарку, отримують від 1,5 до 2,5 кг високоякісної сушні (в залежності від сорту фруктів).
Якщо урожайність Вашого саду дозволяє забезпечити неперервну роботу сушарки від липня місяця поточного року до березня наступного, то очевидно, що виробленої сушні цілком вистачить для всієї родини, якою великою вона б не була. Більше того, продаж надлишків сушні повністю покриває вартість сушарки і всі витрати на її експлуатацію. Як показує практика, сім’я з  трьох  осіб  спроможна досить легко обслуговувати одночасно  5-7 сушарок "Садочок-1М" або 3-4 шт. "Садочок-2М", що дозволяє забезпечити цілком пристойний чистий прибуток  на  рівні  150-180  дол.  на місяць на кожного працівника.
Зберігають вироблену сушню в чистих крафт-мішках, картонних коробках, полотняних мішках тощо, в сухих приміщеннях з відносною вологістю повітря не вище 70%. Термін зберігання від 8 до 18 місяців.
Увага! При тривалому зберіганні сушні з фруктів (особливо з яблук) необхідно слідкувати за тим, щоб на складі не завелась міль та інші амбарні шкідники.


 

Квітковий пилок (обніжка) і технологія його сушки

 

1. Загальні відомості

Про цілющі властивості меду всім добре відомо. Проте не менш помітний оздоровчий ефект для людського організму мають і інші продукти бджільництва, наприклад, квітковий пилок. Строго кажучи, бджола не виробляє пилок. Вона збирає його з квіток, формує з нього грудочки і складає їх в кошики, що є у бджоли на задніх ніжках (саме тому квітковий пилок часто називають обніжжям).На відміну від пилку багатьох рослин, що розноситься вітром або зібраний руками, який нерідко викликає алергію, пилок, зібраний бджолами, абсолютно безпечний в цьому відношенні.Зовні такий пилок схожий на маленькі зернятка твердої консистенції, що злегка сплющуються при натисканні. Вони мають специфічний медово-квітковий запах і пряний, злегка солодкуватий смак.Це унікальний природно-збалансований продукт, що є складною сумішшю чоловічих статевих кліток квітучих рослин, нектару і бджолиної слини. Відомо, що він широко використовувався для лікування і продовження термінів життя в Давньому Єгипті більше 4000 років тому, а також в Древньому Китаї і Греції. Цікаво, що саме з використанням квіткового пилку древні лікарі пов'язували такі ефекти, як підвищення життєвого тонусу, підйом енергії, омолоджування організму і довголіття.Квітковий пилок має виключно багатий і складний склад. Він містить всі необхідні для зростання і розвитку організму живильні речовини - білки, ліпіди, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, ензими і гормони. Кількість вказаних компонентів в пилку змінюється і залежить не лише від виду рослин, але і від термінів збору. Значні коливання спостерігаються і в пилку одного і того ж виду. Вони пов'язані з періодом цвітіння рослин, з грунтовими, кліматичними і географічними умовами, з умовами і тривалістю збереження пилку тощо.

Існуючі відмінності у складі пилку перш за все зумовлені способом його збору. При зборі пилку з квіток бджоли додають до нього секрети своїх слинних залоз і нектар, що містять багато вуглеводів. Ось чому пилок з кошиків бджіл (обніжка) містить більше води і цукрів, ніж зібраний ручним способом з квіток рослин.

В Україні від повноцінної сім'ї бджіл можна отримати до 6 кг квіткового пилку, що за ринковою вартістю еквівалентні 30-35 кг меду і це істотно підвищує рентабельність пасік. У вартісному вираженні 1 кг пилку еквівалентний 5 медовим одиницям: питома вага пилку у вартості продукції пасік складає від 15,4 до 25,6%, а додаткові витрати, пов'язані з виробництвом, – в середньому менше 10% від всіх витрат на пасіці.

У свіжозібраному пилку міститься 20-30% вологи, а у висушеному за правильною технологією - 8-14%. Висушений пилок має високу гігроскопічність.


2. Хімічний склад пилку

2.1 Білки. Кількість білків змінюється в широких межах. Порівняно бідний білками пилок сосни (7%) і кульбаби (11-14%). Багатший білками пилок троянди (35%), пальми (35%), дуба (31-35%), ліщини (29%), сливи (28%), фацелії (27%), персика (26%), соняшнику (27-29%), евкаліпта (26%) тощо. Білки квіткового пилку складаються з альбуміну, глобулінів і пептонів. Вони знаходяться в пилку у вільному або зв'язаному стані з вуглеводами і пігментами.

2.2 Амінокислоти. У білковому складі пилку встановлені наступні амінокислоти: аланин, аргінін, глікокол, аспаргиновая і глутамінова кислоти, серин, валін, гістидин, лізин, метіонін, фенилаланин, лейцин, ізолейцин, пролін, треонин, тирозин, триптофан, цистин і цистеїн. У кількісному відношенні переважають: аспаргинова і глутамінова кислоти і пролін. Вільні кислоти знаходяться в пилку в невеликій кількості. Їх загальна кількість - 1-4 г. в 100 г. пилку, а кількість проліну - 1-3 г. в 100 г. пилку. Кількість останніх вільних амінокислот найчастіше нижче 100 міліграм. у 100 г. пилку, а деякі амінокислоти взагалі відсутні або ж виявляються лише їх сліди. Пилок містить всі необхідні для людського організму незамінні амінокислоти. Кількість азоту коливається від 2 до 6%, причому відома частина азоту - небілкового походження.

2.3 Вуглеводи. Іншим важливим живильним компонентом пилку є вуглеводи. До цієї групи органічних речовин входять: глюкоза, фруктоза, сахароза, арбиноза, галактоза, рибоза, ксилоза, рафіноза, стахіоза, декстрин, крохмаль і целюлоза. Вперше в рослинному пилку виявлена наявність лактози. У пилку, зібраному бджолами, переважають інвертні цукру (глюкоза і фруктоза), потрапляючі в неї разом з нектаром і медом. У пилку, зібраному руками, переважають непоновлюючі цукри (сахароза та інші).

2.4 Клітковина у великій кількості міститься в оболонках пилкових зерен, але її частка по відношенню до загальної маси пилку невелика: 1-3%. Кількість крохмалю досягає 7%, але найчастіше воно близько 2%. Різко відрізняється по кількості крохмалю пилок кукурудзи, вона містить до 22% крохмалю. Вміст жирів в пилку (ефірний екстракт) варіює залежно від вигляду рослин і найчастіше знаходиться в межах 1-5%. Пилок кульбаби містить більш всього жирів - 10-14%.

2.5 Ефіророзчинна фракція складається з жирних кислот, вуглеводнів, стеролів, спиртів та інших. У пилку встановлена наявність деканової, пальметинової, олеїнової, лінолевої, ліноленової, стеаринової, лауринової, ейкозанової і бегенової кислот, що мають парне число вуглецевих атомів, а також гептадеканової кислоти (С17) і кислоти з 23 вуглецевими атомами. Більш всього в пилку міститься пальметиновой, ліноленової, лінолевої і олеїнової кислот. Жирні кислоти знаходяться в пилку у вільному стані або у формі складних ефірів гліцерину. До складу ефіророзчинних речовин входять неграничні вуглеводні - трикозан (С23), пентокозан (С25), гептакозан (С27) і нонакозан (С29); граничні одновалентні спирти - n-тетракозанол, n-гексакозанол і кетон (нормальні три-, пента-, гепта- і нонакозанол). Пилок містить від 13 до 16 вуглеводнів. З пилкових зерен ізольований ряд стеролов, основним з яких є 24-метиленохолестерол. Окрім нього, встановлені: полинастанол, холестерол, фукостерол, кампестерол, дезместрол, стигмастерол і ситостерол. Кількість їх змінюється залежно від вигляду пилку.

2.6 Вітаміни. Квітковий пилок особливо багатий вітамінами. В порівнянні з медом їх кількість значно більше, а за змістом вітамінів В1, В2 і Е пилкові зерна багатші за плоди. Пилок є головним джерелом вітамінів для бджіл. Наявність невеликих кількостей вітаміну D (0,2-0,6 ME в 1 г.) в пилку на думку деяких дослідників пояснюється дією сонячних променів на квітку не більше 12 годин на добу. Вітамін D міститься лише в пилку з воскових вічок, він синтезується бактеріями під час бродіння. Окрім перерахованих вітамінів, пилок містить 188-228 мг/100 г інозиту.

2.7 Колір. Забарвлення пилкових зерен дуже різноманітне - від майже білого до темною бурого. Встановлено, що пилок містить флавоноїди (рутині, кверцетин, лейкоантоціани і катехіни) і каротиноїди (альфа- і бетакаротин, лікопен, ксантофілл і зеаксантин). Загальна кількість каротиноїдів досягає 57 мг%, причому ксантофіли складають 14-40, а каротин - 4,7-17,6мг%. Каротин (провітамін А) по біологічній активності відповідає 50% активності вітаміну А. Кількість рутину (вітамін Р) у складі флавоноїдів пилку досягає 60 мг/100 р. Пилок ентомофільних рослин багатший каротиноїдами, ніж пилок анемофільних.

2.8 Мінеральні речовини. Вміст мінеральних речовин в пилку змінюється від 1 до 7%. Більш всього в ньому калію, кальцію, фосфору і магнію. Встановлено наступний вміст мінеральних речовин у відсотках в золі: калій 20-45%; кальцій 1-15%; магній 1-12%; фосфор 1-20%; кремній 2-10%; залізо 0,1-10%; сірка 1%; хлор 0,8-1 %; у меншій кількості в пилку виявлені: марганець, цинк, кобальт, свинець, барій, срібло, золото, ванадій, вольфрам, іридій, ртуть, молібден, хром, кадмій, стронцій, паладій, платина і титан. Кількість мінеральних солей в пилку більша, ніж в меді, тому пилкові зерна є основним джерелом мінеральних речовин, які грають важливу роль в життєдіяльності бджіл.

2.9 Пилок містить близько 50 ензимів - біологічних каталізаторів, які прискорюють хімічні реакції в організмі бджіл. У пилку встановлена наявність амілази, інвертази, каталази, пероксидази, фосфатази, цитохромоксидази, рібонуклеаза, коцимази, лактат- і сукцинатдегидрогенази і багатьох інших ферментів. У пилку міститься полленин - речовина з невиясненою структурою, із загальною формулою - С90Н138О22. Висловлюється припущення, що полленин належить до групи кутину і суберину. Вміст полленину в зовнішній оболонці пилкового ядра варіює від 7 до 20%.

2.10 Квітковий пилок містить від 0,6 до 4,87% нуклеїнових кислот, причому рибонуклеїнової кислоти більше, ніж дезоксирибо-нуклеїнових. У пилкових зернах виявлена присутність біологічно активних речовин, що мають гормоноподібноу дію. Вони екстрагуються із зерен ефіром або хлороформом. По своїй дії вони схожі з ауксинами, регуляторами росту рослин.

Пилкові зерна мають естрогенну дію. З пилкових зерен виділено дві речовини, що прискорюють зростання рослин, і одна, яка ріст гальмує. Окрім флавоноїдних і каротиноїдних речовин, пилок містить хлорогенові і тритерпенові кислоти, що належать також до біологічно активних речовин.

Рядом досліджень встановлено, що при тривалому зберіганні поживність пилку для бджіл і розплоду знижується, змінюються і його біологічні властивості; пилкові зерна втрачають свою запліднюючу здатність. Встановлено, що зміни зачіпають переважно вітаміни, білки і амінокислоти. Найбільш чутливим виявився вітамін С. Так, при зберіганні пилку протягом року при кімнатній температурі його кількість зменшується на 30-52%. Якщо пилок зберігається при низькій температурі, то зменшення кількості вітаміну С буде не настільки значним. Частина білкових речовин також руйнується при зберіганні пилку. Якщо пилок зберігається протягом року, то білкові речовини зменшуються на 2-4%, а при тривалості зберігання протягом 30 місяців - на 13%. Зменшується і кількість незамінних амінокислот, що входять до складу білків.

Необхідно відзначити, що всі вказані зміни залежать від умов зберігання. При зберіганні пилку при низьких температурах у відсутності світла і доступу кисню зміни в пилку будуть мінімальними.


Таблиця 3.11.1 – Узагальнені дані про склад квіткового пилку

Амінокислоти (%)

Вітаміни (%)

Мінерали (%)

Аргінін

4,7

Вітамін В1

9,2

Калій

60,0

Фенілаланін

3,5

Вітамін А

7,0

Фосфор

до 20,0

Гістидин

1,5

Вітамін В2

18,5

Магній

1-12,0

Треонін

4,6

Вітамін С

11,0

Сірка

1,0

Ізолейцин

4,7

Вітамін РР

200,0

Мідь

0,6

Лейцин

1,6

Вітамін Е

сліди

Хлор

1,0

Триптофан

5,6

Вітамін В6

5,0

Залізо

до 30,0

Валін

6,0

Вітамін Р

170,0

Марганець

1,4

Метіонін

1,7

Вітамін В5

50,0

Кремній

2-10,0


2.11 Ферменти: амілаза, діастаза, сахараза, пектаза, фосфатаза, каталаза, цитохроми, лактатдегидрогеназа, гідролази, сукцинатдегидро-геназа, ізомераза, трипсин, пепсин.


3. Сушка квіткового пилку

При зборі квіткового пилку бджоли додають до нього нектар, мед і секрети слинних залоз. Внаслідок цього відносна вологість на загальну масу свіжозібраного пилку може становити 30-35%. Для тривалого зберігання необхідно понизити його вологість до 12-12,5%. Тому головна задача операції сушки полягає у відбирання від пилку зайвої вологи без зміни його хімічного складу і без руйнування біологічно актичних речовин, що містяться в ньому.На відкритому сонці пилок сушити не можна, оскільки світло негативно впливає на  його живильні і біологічні властивості. Якщо ж обніжку сушать на відкритому повітрі в тіні, то приймають заходи проти ураження восковою міллю, кліщом-каріогліфусом, який перетворює пилок на найдрібніший порошок, а також маленькими жорсткокрилими комахами.

Для протидії цим шкідникам  розстелену обніжку вкривають марлевою серветкою. Але накриття шару пилку марлею суттєво уповільнює його висихання.

Найкраще сушити обніжку в конвективних сушарках з примусовою конвекцією і регульованою температурою теплоносія, а саме в сушарках типу "Садочок". В них тепле повітря рівномірно обдуває зернятка обніжки, відбирає від них надлишкову вологу і евакуює її в атмосферу.


3.1 Технологія сушки пилку в сушарці "Садочок"

3.1.1 Зібраний пилок щодня відбирають з приймального відсіку пилковловлювачів. Після відбору його відразу ж піддають первинній обробці (просіюванню, видаленню сміття, інспекції). Починати сушку потрібно одразу після просіювання обніжки, але не пізніше ніж через 10 годин після його відбору.

3.1.2 Процес завантаження та сушки пилку.

Після первинної обробки обніжку розстеляють на піддони. Норма завантаження – до 7-8 кг/м2, (товщина шару вологого  пилку не повинна перевищувати 1,8-2 см). Щоб пилок не просипався через вічка піддонів, перед насипанням пилку на піддони стелять сітку №0,8 (можна використовувати стерильну марлю). Перед завантаженням піддонів з пилком сушарку попередньо розігрівають до температури 40°С). Після завантаження двері сушарки закривають, а на пульті керування виставляють температуру 38°С і розпочинають сушку. Не можна допускати нагрівання повітря в сушарках вище 45°С – це призведе до різкого зниження лікувальної цінності пилку через руйнування окремих гормонів, ферментів і вітамінів.

На кожному піддоні пилок періодично (через 2-3 години) перемішують.

Сушку ведуть при температурі 38-40°С до кінцевої вологості не більше 12,5%.

Тривалість сушки залежить від первинної вологості обніжки: якщо її вологість досягає 30-35%, то сушка триває близько 12 год, а при вологості 20- 25% – 8-10 год.

Вологість висушеного пилку не повинна перевищувати 12,5% і визначається органолептично. За такої вологості обніжка має бути твердою і не злипатись при стисненні в кулаці. Якщо обніжка м'яка і легко розтирається пальцями в пасту – пилок недосушений. Тоді на пульті керування додають час сушки (як правило, він складає 2-3 години). Висушений пилок охолоджують в сушарці, для чого на пульті керування вимикають нагрів і залишають лише режим вентиляції. Висушений пилок висипають з піддонів в ємність з харчового матеріалу, дозволеного МОЗ України.

Правильно висушений пилок містить обніжжя всіх барв веселки. Якщо пилок 1-2 кольорів, це означає, що обніжжя зібране з посівів. Крім того має значення інтенсивність кольорів (погано висушене обніжжя, або таке, що набрало вологу з повітря, має тьмяні кольори). Розмір обніжжя може бути різний, бджоли самі регулюють об'єми збору за виліт, і розміри можуть відрізняться в рази.


3.2 Післясушильна обробка.

Залежно від способу відбору квіткового пилку в ній залишається деяка кількість сторонніх домішок (ніжки і крила бджіл, пил і воскові крихти і т. п.). Для відділення від цих домішок пилок провіюють повітряним струменем, внаслідок чого легші сторонні домішки повністю видаляються. Крупну фракцію сміття вибирають вручну.


3.3 Упаковка і зберігання.

Після провіювання і відбору сміття пилок негайно герметично упаковується. Це важливо, оскільки на повітрі пилок набере вологу і швидко втратить свої корисні властивості. Такий пилок стає м'яким на дотик, розтирається пальцями, кришиться.

Висушений квітковий пилок зберігають не більше року в посуді, придатному для харчових продуктів, при температурі від 0 до 14°С, уникаючи дії на нього сонячних променів. Фасують і упаковують пилок в поліетиленові мішки масою до 25 кг Мішки герметично закривають гарячим зварюванням. Добре очищений пилок можна упаковувати в мішки з прошарком фольги. Їх ретельно закупорюють, а для кращого зберігання і транспортування поміщають в циліндричні контейнери і герметично закривають.

Для роздрібного продажу сухий пилок розфасовують в баночки з темного скла, закриті кришками, що щільно загвинчуються.

Приміщення для зберігання має бути чистим, без різких сторонніх запахів, сухим, недоступним для мишоподібних гризунів і інших шкідників. Встановлено, що чим нижче температура зберігання (в межах тієї, що рекомендується), чим менше доступ кисню і нижче вологість середовища, тим довше зберігається живильна цінність пилку і йогобіологічна активність.

У публікаціях Міжнародної Асоціації по бджільництву вказується, що при дії на пилок низьких температур протягом 24-48 годин перед закладкою його на зберігання гинуть яйця і личинки всіх комах і кліщів. В даний час цей метод широко використовується на більшості підприємств, що переробляють пилок.


4. Нормативна документація.

Якість готового квіткового пилку (обніжки) регламентує ДСТУ 3127-95 – "Пилок квітковий (обніжка)". Основні показники готового пилку представлені в таблиці 3.11.2.

Таблиця 3.11.2 – Основні показники квіткового пилку

№ п/п

Показники

Характеристика і вимоги

1

Зовнішній вигляд

Зерниста маса, легкосипка

2

Консистенція

Тверда, в пальцях не розминається, при натисканні твердим предметом плющиться або частково кришиться

3

Розмір грудочок обніжжя, мм

1-4, допускається обніжжя, що розпалося, в кількості не більше 1,5% маси проби

4

Колір

Від жовтого до фіолетового і чорного

5

Запах

Специфічний медово-квітковий, характерний для обніжжя

6

Смак

Пряний, солодкуватий, може бути гіркуватим або кислуватим

7

Масова доля механічних домішок %, не більше

0,1

 

8

Масова доля вологи %, не більше

10

9

Концентрація водневих іонів (pH) 2%-ного водного розчину пилку, не менше

4,3-5,3

10

Масова доля сирого протеїну %, не менше

21

 

11

Масова доля сирої золи %, не більше

4

12

Масова доля мінеральних домішок %, не більше

0,6

13

Масова доля флавоноїдних з'єднань %, не менше

2,5

 

14

Окислюваність, з, не більш

23

15

Отруйні домішки

не допускаються

Гарантійний термін зберігання квіткового пилку 24 місяці з часу його збору.


Повернутися